Розділ 2 Спогад

Розділ 1 Знайомство 

Чи купуєте ви квіти для себе? Чомусь багато хто вважає це дивним — ніби квіти обов’язково мають бути приводом, подарунком від когось, а не власним рішенням. Але ж купуємо ми собі гарний одяг, ніжну порцеляну, вишукані парфуми, коштовності, швидкі авто, смачну каву. Все це — маленькі речі, які роблять день кращим. Чому квіти мають бути винятком?

Сьогодні мені захотілося квітів. І обирала я їх просто за кольором. Бачила лише жовтий і зелений — не хотілося ні рожевого, ні червоного, ні білого, ні пастельного. Тільки яскравого і життєствердного, того, що нагадує про літо навіть у похмурий день.

Квіти додали настрою, додали сили, додали трохи того світла, якого, виявляється, так бракувало. Іноді досить кількох стеблин у вазі, щоб день змінив тональність.

А найцікавіше — що на більшості моїх літніх фото одяг теж жовтий або зелений. Не спеціально, не задумано — просто так склалося. І це змусило мене замислитись: мабуть, підсвідомо ми тягнемося до світла й тепла, до росту — навіть тоді, коли самі цього не помічаємо. Тіло і серце самі знають, чого потребують, задовго до того, як розум це усвідомить.

Літо - це взагалі про ріст. Не лише особистий — щодня я зустрічаюся з новими людьми і кожна перша зустріч трохи схожа на той момент вибору квітів: не завжди знаєш наперед, що саме тобі підійде, просто відчуваєш — оце моє, туди хочу рухатись, з цією людиною спілкуватися.

Тож наступного разу, коли захочеться купити собі квіти — просто так, без приводу — купіть. Можливо, це не примха, а щось важливіше.

Цікаво, який колір обрали б ви сьогодні?

Розділ 2 Спогад

Ніколи не повірите, але в дитинстві квіти просто були.

Вони були частиною інтерʼєру, росли на клумбах, дбайливо виплекані маминими та бабусиними руками. Були частиною гри — маленькими лялечками, прикрасами наших халабуд-хатинок. Квіти просто оточували нас, і ми навіть не задумувались, яке це щастя.

А зараз квіти треба шукати.

Дорогою на роботу — ловити тремтіння пелюсток, щоб додати настрою на довгий день. На робочому столі — в оригінальній вазочці, для затишку в робочому просторі. На власній клумбі — щоб милуватися вранці і відпочивати поглядом увечері. І, звісно, в подорожах — бо саме квіти надають мандрівці того неповторного аромату і відчуття, що ця подорож — лише твоя.

Може, дорослішання — це і є той момент, коли перестаєш сприймати красу як належне і починаєш її шукати.

А які квіти ви «ловите» у своєму житті?