
Епістемій
Цей світ здається справжнім. Тут болить, коли падаєш, і пахне димом, коли розпалюєш вогонь. Тут народжуються, старіють і помирають, моляться й чекають відповіді. Іноді хтось прокидається й пам’ятає відбитки долонь на склі, але не може згадати, де їх бачив. Тим часом у темряві між зорями вже не одне тисячоліття триває подорож. Майже всі мандрівники сплять. Лише одиниці прокидаються, щоб нести варту. Вони чують молитви й знають, як викликати дощ і чого це коштуватиме. Іноді мовчать роками бо зі слова, сказаного на втіху одній людині, її правнуки можуть створити жорстокий закон. Історію цього світу переказують тисячі років. Цього разу її розкажуть і ті, від кого чекали відповіді.
- Слів
- 4 623
- Знаків
- 30 530
- Взаємодія
- Безкоштовно
- Доступ
- Відкритий
Обговорення
Коментарі