Рецензія на роман
Моббери
Перейти до творуПерші два розділи відчувались як затяжний вступ, практично відсутні діалоги, здавалось, що події наростають, наростають, і напруга тримається сильно, але момент фіналу, коли команда виграє наступає, і відчуваєш сум'яття та розчарування: і все?
Я би хотіла більше познайомитись з героями. Наприклад, Юрко практично одразу потрапляє в лікарню, у нас немає шансу познайомитись з ним, хоча на початку ми мали короткий діалог (розмову з Северином про те, що він розповість пізніше). Та і загалом, за ті розділи (7, а точніше 5 розділів, якщо не враховувати хроніки), ще фактично не познайомились з жодним персонажем. Хоча би з одним - цього дуже не вистачає.
Окремі розділи - хроніки людоустрою - наразі виглядають дуже хаотичними і незрозумілими. Незрозуміло, для чого це, про що це. Можливо, далі це розкриється, але у цих 7 розділах відповідей нема. До того ж воно так описано юридичною мовою, відповідно до документів, але особисто мені взагалі юридичні документи завжди важко читаються. Саме у ці моменти мені доводиться дуже фокусуватися, або ж перечитувати, щоб не втратити суть.
Було зрозуміло, що відбувалось загалом під час гри, достатньо добре описані події, локації, дії. Можна було візуалізувати в себе в голові картинку. Те, що в тексті використовуються назви локальні, в цілому додають антуражу та допомагають читачеві побачити щось своє. Проте, мені не вистачало деталей у описі для повноцінної картини. Якщо це опис проспекту, то що це за проспект, який він, що навколо. Більше опису того, що навколо, щоб ще більше уявити себе там, де знаходяться персонажі.
Є проблеми з розумінням, термінології, проте з тим як читаєш далі, починаєш розуміти на інтуїтивному рівні, що це означає. Моє розуміння Людоустрою - це як певне формування суспільства. Люди, які згуртовані і живуть в певних рамках, в певних умовах, правилах, живуть під контролем. І оці всі рамки, правила, умови тощо - це і є людоустрій.
Шкроб - я зрозуміла, що це елемент, на якому їздять під час гри, на колесах. Уявила собі як якісь ролики :)
Туб - тут не можу сформулювати, що це. Може як ШІ.
Куб - тут уявлення куба, як ніби це м'яч.
Цікаво, чому у персонажів саме такі імена. Бо з одного боку відчувається, що в тексті багато українського, локального, українські імена, місця. З іншого боку події там про майбутнє, технологічне, і дуже важко вкладається в голові поєднання такого історичного та майбутнього. Проте, це додає родзинки :)
Дякую за довіру!
Оцінювання
Свіжість ідеї
5/5Є відчуття, що нагадує сюжет про майбутнє і ти це вже бачив. Проте відчувається, що сюжет не банальний.
Сюжет
4/5За ті 7 розділів я не встигла відчути повноти розвитку сюжету, для мене лишилось ще дуже багато питань. Я не познайомилась з героями, зі світом, в якому вони живуть, з тим, про що взагалі ця книжка, окрім як про гру. Тож тут мені важко оцінити сповна.
Світ і лор
4/5Я би порекомендувала додати більше деталей в описі, щоб максимально занурити читача в світ, щоб можна було уявити себе там до деталей, а не в загальному.
Стиль
4/5Читається добре. Не можу сказати, що легко, але не можу сказати, що важко. Хроніки Людоустрою читались важко. Розділи з мінімальною кількістю діалогів або їх відсутністю - теж. Все інше - добре.
Темп
5/5Мені сподобалось, що напруга була вже з перших розділів.
Логічні розриви
4/5За ті 7 розділів не було можливості повністю розкрити для себе картину, тож поки всі зв'язки не є логічними в голові, багато питань, нерозуміння. Проте, припускаю, що надалі все має прояснитись
Персонажі
4/5Хотілось би познайомитись хоча б бодай з одним персонажем впродовж 7 розділів. Бо було постійне відчуття, що я як читач спостерігаю, а не знаходжусь там, разом з персонажами. Потрібно заглибитись, зрозуміти, хто ці персонажі, відчути їх.
Діалоги
4/5Добре, не знаю скільки їх в тексті буде надалі, тут мені хотілось би трошечки більше)
Емоційна реакція
5/5Чудово! Текст пробуджує емоції, викликає напругу, інтригує, розчаровує, зачаровує, веде за собою