Рецензія на роман
Слідчий СБУ
Перейти до творуЗагальне враження нормальне. Дочитати хотілося. Ідея розслудування цікава - повернення ікони он-лайн. Але сюжет не тримається купи, мотивація не певна, і стилістика на початку значно цікавіша, ніж потім. Стилістика розслідування пісна, куца. Взагалі, якщо добре розгорнутися, міг би вийти роман.
Оцінювання
Свіжість ідеї
3/5Старожитності не ново, але древнє, то моє. Тим паче описана ікона ну дуже коштовно, і робота програмістів дуже професійна. Якщо задум в цьому, то втілено. Якщо в слідстві, то є питання.
Сюжет
3/5Щодо слідства, повно питань. Якою була задача Коваля? Вислідити ікону? навіщо цілий список ще якихось артефактів? В чому, взагалі, полягає зрада, якщо ікону не лише вислідили, ай забрали? Які зради, якщо немає постраждалих? (якийсь там колекіонер не рахується). От в цих зрадах сюжет якось заплутується.
Світ і лор
3/5Стиль
3/5Що стосується ікони, все добре. Описано влучно, багато мудрих думок "ікона дихає", "хто тримає старе, той тримає початок", " такий вчинок не змиєш". А от слідство... Все якось недосказано. Речення короткі, описи уривчасті, багато приходиться додумувати.
Темп
3/5Логічні розриви
3/5Навіщо Коваль приходив до програміста, розкладав купу аркушів? Міг просто один потрібний показати.. Даремно він заплакав. Це для чого? Для чого розкрив особу програміста?
Персонажі
3/5Вмотивованість я побачила лише у програмістів. Вони люблять складі задачі. А навіщо Коваль продовжив шукати ікону, задля повернення батька? Не ясно. Мотивації Поліщука й генерала не бачу, бо їх вчинків не зрозуміла.
Діалоги
2/5Індивідуальності мовлення не знайшла. Всі однаково коротко, уривчасто, без специфічних оборотів. Через діалоги, характери взагалі зрозуміти неможливо. Діалоги Коваля з Поліщуком і з генералом мало відрізняються.