4. Read-only

Оля Пилипчук не писала код уже два роки.

Це була свідома кар'єрна траєкторія, якою вона трохи пишалася і трохи соромилася: вона стала тією людиною, яка читає. Рев'ю, архітектурні дизайни, чужі RFC. У «Вирії» жоден мердж не проходив повз неї, і команда це цінувала, бо Оля бачила в чужому коді те, чого не бачив автор.

Її знайшли в понеділок, о 10:20, у переговорці «Осокор», де вона сиділа з ноутбуком уже сорок хвилин, і всі думали, що вона на дзвінку.

Пульс шістдесят чотири. Тиск як у космонавта. Зіниці реагували на світло. Вона просто не була присутня.

У Феофанії їй зробили все, що можна зробити людині за державні й приватні гроші. МРТ — чисто. КТ — чисто. Токсикологія — чисто. ЕЕГ показало найдивнішу річ, через яку молодий невролог потім два місяці не міг спати: активність була. Повноцінна, багата, з нормальними циклами сну й неспання. Мозок Олі Пилипчук працював на повну.

Він просто нічого не робив із зовнішнім світом. Ні на що не відповідав. Не писав — лише читав.

Її мати сиділа біля ліжка щодня і розповідала їй про сусідів.

У четвер до палати зайшов Данило Ковач із квітами.

Він постояв біля ліжка рівно стільки, скільки треба стояти, сказав матері правильні слова про найкращого спеціаліста і про те, що компанія покриє все, і мати плакала й дякувала, бо він був такий молодий і такий добрий.

А потім він нахилився над Олею і подивився їй в обличчя дуже уважно, зблизька, довше, ніж це роблять люди.

Так дивляться не на хвору.

Так дивляться на недоїдене.

У коридорі він написав у нотатки одне слово: `read-only`. І поставив після нього крапку, ніби закрив питання.

Того ж вечора у внутрішньому чаті «Вирію» хтось спитав, чи не пов'язані Богдан і Оля.

Питання висіло чотирнадцять хвилин.

Потім Дан написав: «Друзі, я розумію, як це виглядає. Але Богдан — серце, Оля — судинна патологія, лікарі це підтвердили. Давайте не будемо робити з горя містику. Ми всі втомлені. Візьміть по два дні відгулу, я оплачу».

І ще, окремим повідомленням, п'ятьма хвилинами пізніше:

«І будь ласка — не лізьте в `seam.rs`. Там дуже брудна історія, я сам розберуся».

Троє інженерів прочитали це і полегшено зітхнули.